Ми запрошуємо Вас до захоплюючих турів по Дніпру на комфортабельному теплоході «Оріон».
Екскурсія « Козацьке село — КЕЛЕБЕРДА » (Преображенська церква на кам’янистому мисі Дніпра, пам’ятник Тарасу Бульбі, пам’ятник-обеліск на згадку про дивізії форсованих Дніпро, граніт віком понад 3 млрд. років, камінь кохання…, послуги гіда, обід на теплоході, море позитивних емоцій)
- Келеберда туристична
На високому кам’янистому мисі, що далеко виступає у Дніпродзержинському морі, піднялися куполи нової церкви. Збудована сучасними архітекторами, своєю красою вона поповнила список шедеврів-пам’ятників архітектури. Купол церкви та шпиль дзвіниці здалеку бачать усі пропливаючі по р.Дніпро в його середній течії.
Село Келеберда — одне із найдавніших поселень на Україні. Воно знаходиться недалеко від Кременчука нижче за річкою Дніпро, на його лівому березі. Село має багату історію. У давнину воно називалося Гебердєєв Рог. Розташоване на високому кам’янистому мисі річки, воно було ідеальним місцем для язичницьких обрядів жертвопринесення і первісна назва, безперечно, була пов’язана зі словом «Гібідей» — ритуальний жертовник. А свою нинішню назву село отримало ще десь у XV столітті. Село Келеберда як пам’ятка історії, а й пам’ятник геології. Тут виходи найдавніших гранітів тих, що «творили планету Земля». У Велику Вітчизняну війну звідси переправлялися до правого берега Дніпра війська Другого Українського фронту. У братській могилі в центрі села спочивають тіла 365 радянських воїнів. А на скельній вершині мису встановлено пам’ятник-обеліск на згадку про дивізії форсованих р.Дніпро на цьому місці. Нині основне заняття селян – рибництво та рибальство, у селі розташований великий рибколгосп, а навколо риборозвідні ставки. Село потопає у зелені садів, як і більшість сіл України.
До 200-х років від дня народження Н.В. Гоголя в селі встановлена триметрова фігура Бульби, неподалік нього пасеться його кінь, якого не тільки можна потримати за поводдя, а й сфотографуватися на ньому в сідлі. Тут планується зведення інших скульптурних форм, гоголівських героїв.
На сьогоднішній день у Келеберді проводиться ряд археологічних розвідок та експедицій біля неї. Вони свідчать про те, що люди на цій території жили з давніх-давен. Згідно з знахідками, вони найімовірніше були мисливцями на мамонтів та інших копалин тварин. Чималий інтерес викликає старовинний цвинтар при в’їзді до села. Там розташовані стародавні стели, а також є козацькі поховання.
На березі Дніпра тут на поверхню виступає шар світло-рожевого граніту. Раніше жителі села славилися здобиччю цієї породи, яку постачали до інших міст. А в 1804 році цей камінь був використаний як п’єдестал для колони, зробленої на честь Петра I і встановленої в Полтаві.
Вчені довели, що цим покладам рожевого граніту понад 3 мільярди років! А мешканці села стверджують, що камінь має певні властивості. Той, хто істинно бажає взаємного кохання, прибувши сюди, повинен доторкнутися до «каміння кохання» і подумати про свого коханого. Почуття у відповідь, стверджують келебердянці, довго чекати не доведеться.
Проте основна гордість мешканців села – їхнє природне багатство: прекрасні ліси, рибні заплави. Тут удосталь водиться короп, карась, лящ, сом, щука, судак… У Келеберді розташовані озера, в яких рибу вирощують штучним шляхом, але за невелику плату 50-100 грн. у день господарі пустять вас порибалити у своїх угіддях.
У Келеберді працює краєзнавчий музей, де ви зможете детальніше ознайомитись з історією козацького села.
- Історична довідка
Келеберда свого часу була почесним козацьким містечком, саме тому кріпосне право тутешніх місць не стосувалося. Заповнюючи документи у графі «соціальний статус», мешканці села завжди вказували «козак». І хоча таке формулювання в даному питанні не правильне, проте самі келебердянці так не вважають і до сьогодні. Проте саме через багату історію села та його вигідне розташування, тутешнім мешканцям діставалися у всі часи не лише привілеї. Щорічно тут проводилося 4 ярмарки, працювало 17 великих водяних млинів, щоденні базари, багаті улови риби на Дніпрі, лісові ягоди та гриби… Тутешні місця вдосталь повні лісових смаколиків, дикої птиці та риби. Келебердянці жили заможно, від того особливо діставалося їм від різноманітних завойовників.
Так, достеменно відомо, що татари спустошували село Келеберда у 1675, 1696, 1796 роках.
А 16 квітня 1709 року зміцнення Келеберда було взято штурмом, зруйновано та спалено за велінням Петра І. Адже місцеві мешканці мали нахабство не прийняти царське запрошення «до покірності». Тоді Цар спалахнув ідеєю знищити Січ і рушив від Запоріжжя на шляху Батурина. Першим полеглим козацьким укріпленням і стала Келеберда. Сюди направили 3 піхотні полки на чолі з полковником П.Яковлєвим. Тоді в селі було знищено буквально все, єдиною будовою, що залишилася недоторканою була церква.
Згодом у Келеберді було збудовано 4 православні церкви. Люди тут давно жили дуже побожні. З цього приводу селом навіть ходить легенда. Кажуть, після того, як Катерина ІІ Велика у 1775 році остаточно зруйнувала Січ, вона вирушила у плавання по Дніпру зі своїм почтом, роздаючи праворуч і ліворуч українські землі. Проте, пропливаючи повз Келеберду, імператриця відчула себе сильно втомленою, і вирушила спочивати. Так ці землі залишилися не роздарованими, а келебердянці кажуть, що врятувала їхнє село тоді сила молитви.
Невимовно постраждало село і в роки Великої Вітчизняної війни. Тут на світанку 29 вересня 1943 року почалося форсування Дніпра. Ця ділянка була названа плацдармом 18 км на південь від Кременчука. І лише за офіційними даними, тут загинуло 32 тисячі осіб. У селі і нині мешкають люди, які брали участь у форсуванні або надавали посильну допомогу солдатам Радянської армії.
У Келеберді розташована братська могила, в якій лежать близько 300 воїнів, чиї імена та особи можна було встановити. А прилеглі острови є братською могилою для тих солдатів ВОВ, яких просто фізично келебердянці не змогли доставити на територію села. Досі на островах відпочиваючі знаходять останки зброї, частини екіпірування солдатів.
Мы допоможемо зробити ваш відпочинок по-справжньому яскравим та незабутнім !!!